|
Тема: Поезії тисівськов бисідов
Василь Кирилич:
Бабрунка
То було, бачо й, у читвирь;
Пішли-з мо вбоє над дибирь,
Я за дривами, ти за цвітом...
То було тепле-тепле літо.
Я кімаки собі складаю,
А ти збираєш цвіт для чяю,
Усе си зиркаю на тебе -
Така-с із твари, як ми треба.
Але ми писок шось заткало,
І шось ми бисіду забрало,
Не мов'ю й слова, шо шось хочу,
Хіба під ніс собі муркочу.
Аж на твій ніс бабрунка сіла,
Ти зверескнула, чуть не вмліла:
«Роби шось, Ясю, здуй ту муху!»
Ну, як би я тя не послухав?
Скрутив-їм губи си у цівку
І хочу здути ту «корівку»,
А вна ся гет сама вступила,
Хіба зафуркотіли крила.
Ти зажмурила свої вочи,
І юж не я, а ти муркочеш:
«Ну, де ти, Ясю, дуй на муху!»
Ну, як би я тя не послухав?..
За дві неділі, у читвирь,
Пішли-з мо вбоє юж у жбирь.
Знов на твій ніс бабрунка сіла,
Я знов здував, а ти аж мліла...
Василь ПІНЯЗЬ
19 липня 2011
![](<a target=_blank href="http://1ua.com.ua/sml/girl/40.gif)
http://1ua.com.ua/sm...>
14 червня 2010
|
| Закрити |
